Метою робітні є ознайомлення студентів з різними підходами до процесу фіксації російської збройної агресії проти України, принципами організації, методикою та методологію усноісторичних досліджень, питаннями етичних засад та психологічних бар’єрів у практиці спілкування з жертвами російського вторгнення в Україну. Передбачається, що в рамках робітні студенти матимуть змогу обговорити, проаналізувати дослідницькі ініціативи з документування російсько-української війни, зокрема результати спільного проєкту Центру українсько-польсько-словацького пограниччя Українського Католицького Університету та медіаплатформи “Локальна історія” під назвою “Жива історія: свідки та жертви російських злочинів”.

Під час робітні студенти розглянуть ключові концептуальні питання, що стосуються практики та етики досліджень у воєнний час, матимуть змогу прорефлексувати над тим, як проводити усноісторичні дослідження, що базуються на методах інтерв’ю та працювати зі свідченнями етично відповідально і методологічно обґрунтовано.

Важливими цілями робітні є для засвоєння студентами базових компетенцій застосування усноісторичного методу дослідження, осмислення травматичного досвіду війни українцями та усвідомлення масштабів гуманітарної катастрофи, спричиненої війною крізь призму конкретних людських досвідів та свідчень.

Ця проєктна робітня спрямована на створення концептуальної мапи ключових понять, пов'язаних зі спадщиною, пам'яттю та ідентичністю, з різних історичних та культурних перспектив. Вона допоможе студентам розкрити глибокі аспекти цих понять та їх взаємозв'язок з суспільством. Робітня надасть інструменти для аналізу та візуалізації досліджень, що будуть корисні не лише для цього курсу, але й для інших дисциплін.

Пропонований курс дає можливість познайомитись з основами сучасної музеології і поєднуватиме у собі теорію і практику. Під час курсу спробуємо розібратись, а що ж таке «музей» та чому дискусії над новою дефініцією музею точилися багато років. Проаналізуємо соціальну роль музеїв у сучасному суспільстві та перспективи культурних, соціальних, економічних та інших впливів музеїв на майбутнє. Ознайомимося із залаштунками музейної діяльності: музейний предмет, музеальність, атрибуція, інтерпретація, нарація, виставкове проектування, реституція, партисипація, музейна етика, пропаганда – ці та багато інших тем та понять будемо розглядати та препарувати впродовж курсу. В центрі уваги будуть сучасні музеї та їх роль у збереженні, інтерпретації та популяризації матеріальної та нематеріальної спадщини. Що таке «нова музеологія». Чи виправдане зміщення акценту з «збереження» та «дослідження» на «соціальну роль» у практиках музейної діяльності. Як досягти балансу у музейних напрямках діяльності? Як музеї стають “агентами пам’яті” і як втрачають свою суб’єктність стаючи інструментами пропаганди та культурної апропріації.

Саме на ці питання будемо шукати відповіді у теорії та найкращих практиках вітчизняних та закордонних музеїв.

Основний фокус курсу – читання й аналіз соціально-філософських текстів, в яких піднімаються питання співвідношення суспільного блага та цінності індивіда, людської гідності та умов її збереження, справедливості, травми та роботи з минулим, а також змісту і значення гуманітаристики у формуванні суспільних напрямних.

Курс має на меті поглибити розуміння студентів щодо важливості християнської спадщини в контексті сучасного суспільства і надати їм інструменти для аналізу та рефлексії щодо взаємодії релігійних і культурних впливів на суспільні аспекти людського існування.