The course offers an introduction into the use of crowdsourcing and social media when implementing public history projects, with a special focus on digital engaging the public in the design, conduct, and dissemination of research.

Crowdsourcing – also known as citizen science – is becoming more and more common in the humanities as a tool for processing vast amounts of data. Members of the broader public have been involved into the collection, digitization, transcription, and description of historical sources within crowdsourcing projects run by various cultural and educational organizations – galleries, libraries, archives, and museums. However, it is more than just a framework for creating content. It allows to create a community of interested individuals who are ready to work towards a specific aim.

Across industries, including the fields related to cultural heritage, social media is turning from a “nice to have” to a significant component of business strategy. Digital engagement is no longer just digital but stretches across the whole visitor experience. Cultural and educational organizations increasingly recognize the power of social media in reaching and broadening their audience. Engaging the public using digital tools benefits both the audience and the organizations. The audience has easy access to the collections and knowledge, and they can learn through direct engagement with the help of interactive and collaborative tools. For cultural organizations, social media is an efficient way to present their work and exhibits and to involve the audience into the formation and curation of the collections.

50% of the final grade will come from class participation and 50% from the crowdsourcing project created on by the students. Each class will include a discussion and analysis of cases. Students will reflect on the case and present their own project. Students may be asked to work in small groups and to report on the results of small-group discussions. There will be a few compulsory readings, but also some practical homework.

Курс передбачає вивчення історії козацьких автономій у складі Московської держави/Російської імперії. Увага зосереджуватиметься як на ключових подіях і процесах політичної, військової, соціальної та культурної історій, так і на найважливіших історіографічних дискусіях довкола інтерпретації і концептуалізації цих подій. Курс складатиметься з трьох тематичних модулів: «Гетьманщина: політика, суспільство, право, ідентичності» (викладач проф. Юрій Волошин), «Гетьманщина: церква та освіта» (викладач проф. Максим Яременко) і «Слобідські полки» (викладач доц. Володимир Склокін).


Курс має на меті познайомити студентів із сучасними інтерпретаціями історії фашистських рухів у Європі між двома світовими війнами та з деякими визначними зразками історичних досліджень цієї теми. Буде розглянуто евристичну вартість теоретичних моделей, що пояснюють витоки і зростання фашистських рухів у порівняльній перспективі.

Ми шукатимемо відповіді на кілька питань. Що таке фашизм? Як культура, політичні умови та історичний досвід поодиноких країн Європи сприяли чи, навпаки, перешкоджали просуванню фашистів до влади? Наскільки глибоким був вплив фашизму в Центрально-Східній Європі? Чи ультранаціоналістичні рухи в цьому регіоні були місцевими різновидами фашизму, чи типологічно відмінними політичними течіями? Чи можливе виникнення фашизму в середовищі бездержавної нації? Чи вплинув фашизм на розвиток українського націоналізму?

У заключній частині курсу ми також торкнемося сучасної ситуації в Європі і Україні і поміркуємо, наскільки форми сучасної праворадикальної політики схожі з рухами міжвоєнної доби і водночас відмінні від них.


Курс викладається для студентів 3 курсу історичної прогами "Artes Liberales", спеціальності "Історія та археологія", Гуманітарний факультет.

 Навчальна дисципліна "Довге XIX ст": Габсбурзька монархія та Російська імперія (кін. XVIII ст.-1917 р.)  ознайомлює студентів з ключовими подіями, фактами, процесами, що відбувались на українських землях в складі Габсбурзької монархії та Російської імперії.  Концептуальними проблемами курсу являються питання повсякденності, інтелектуальної історії,  взаємодії  імперських центрів із своїми "внутрішніми колоніями",  соціально-економічної та культурної-релігійної історії. Курс висвітлює не лише характерні аспекти   життя і діяльності діячів, що спричинилися до національного відродження та процесу націотворення, а й має на меті  відтворити територіальну, багатоетнічну та мультикультурну історію українських земель в складі Габсбурзької монархії та Російської імперії. 




Навчальна дисципліна «Ранньомодерна Україна: Річ Посполита» охоплює період української історії від укладення Люблінської унії у (1569 р.) до останнього поділу Речі Посполитої (1795 р.). До основних проблем, які пропонуються для вивчення у рамках курсу належать: політичний процес та розвиток політичних інститутів крізь призму політичної антропології; місце руських/українських воєводств у політичній системі Речі Посполитої; станово-представницька систем Республіки Двох Народів крізь призму руської/української регіональної позиції, адміністративно-територіальний устрій та урядова структура держави (з особливою увагою до руських/українських територій), польський та русинський сарматизм, соціальна історія Речі Посполитої, ранньомодерні ідентичності, історія повсякдення, релігійна культура тощо.


This course focuses on social, political and cultural transformations in the regions that once belonged to the Polish-Lithuanian Commonwealth, then in the late eighteenth century were incorporated into the Romanov and Habsburg monarchies, and nowadays constitute Ukraine. It shall help to go beyond either traditional linear nation-state-centered paradigm or reduction of borderlands to the peripheral zones framed by imperial centers.  Instead, the local agency and responses to the Austrian or Russian imperial policies, national inventions of tradition, and complicated trajectories of cultural transfers will be reconsidered. We will analyse the transformation of urban social space and of imperial institutions that made possible the emergence of public sphere and new milieus that generated several competing projects of nation-building through the long nineteenth century, with special attention to those social spaces that continued to exist „beyond nationalism”. Turning to the 20th century, we will re-examine the main concepts of ethnic conflicts and the contested attempts at national statehood after the World War I, as well as the transformation of public sphere and national projects in the new nationalizing states and under emerging Soviet totalitarian regime. In general, the course will explore the role of public sphere in the construction of modern collective identities in Ukraine still before the main waves of political violence by the Nazi and Soviet regimes during the World War II profoundly transformed the country.


Курс “Україна: традиція, суспільство” охоплює період від доби Київської Русі до сучасності. Курс має на меті покращити знання студентів з основних подій історії України, навчити критично мислити, аналізувати важливі історичні аспекти української історії у широкому історичному контексті. Важливим доповненням до змісту предмету є вивчення маловідомих тем з історії повсякдення.


“The stupidity of people comes from having an answer for everything. The wisdom of the novel comes from having a question for everything..."
Milan Kundera, The Book of Laughter and Forgetting