Курс базується на другій частині підручника "ATHENAZE" і рекомендований після успішного опрацювання студентами першої його частини для проходження літньої практики.

Завдання спецкурсу пояснити шлях від ідеї музею до реалізації і подальшого його розвитку з урахуванням різних соціальних, культурних і політичних умов, яке значенння має музей для розвитку спільноти та суспільства, які основні функції здійснює музей. Спецкурс допоможе зрозуміти основні теоретичні засади і озеаймитися з сучаснимипрактичними  інструментами музейної діяльності.

Курс про взаємодію естетичних концепцій, культурних практик і інституцій мистецтва

This course is an introduction to the key issues of the field of visual culture, looking at the social role of images and visuality. It familiarizes students with some aspects of visual culture (theory and concepts in contemporary culture) with particular attention to the relations between local and the global.

 This course will introduce imperative themes of visual culture ranging from history of modern forms of visuality or the history of visual technologies to concepts of spectacle, image collections and the relationship of images to memory. We will examine how images circulate through media and viral networks, ‘look closer’ to the cross-fertilization of images between various social fields (art, advertising, popular culture, comic books, news, science, entertainment media, video games, architecture, and design). We will also strive to examine the visual culture of Lviv in our discussion and assignments, in order to better read the visual images and visuality we live in.

 Students are required to attend all classes, complete the readings for each class session, and complete all assignments. Miss more than 3 classes without a reasonable excuse, and the grade will be lowered.

Курс "Антропологія культури" знайомить з антропологічним підходом як вивченням конкретного задля розуміння культурного розмаїття і створенням умов для його успішного існування.

Він спирається на знання і навички дослідницької роботи, отримані у рамках початкового курсу "Антропологія". Вибудовуючи антропологічну перспективу гуманітарного знання, курс вказує на те, як культурна антропологія вплинула на становлення проблемного поля сучасних культурологічних досліджень, політик і практик.

Курс пропонує розгляд тривкості й динаміки культури крізь призму понять традиції й медіації, вивчає появу, розвиток і функціонування колективних уявлень і практик за чотирма наскрізними темами: простір, час, тіло, слово.

Курс розвиває навички самостійної пошукової роботи від постановки проблеми і пошуку ресурсів для її вирішення до формування власної дослідницької ідеї.

Основне завдання  курсу «Методи навчання, творче  і критичне мислення»  - практикувати здатність порівнювати, узагальнювати ти виявляти сутнісні засади даних колізій, складати когнітивні карти, навчатися збагнути чиєсь розуміння проблеми і точно аргументувати своє, структуровано і послідовно дискутувати і досягати консенсусу.

Курс відповідає на питання, як можна опрацьовувати великі масиви інформації, як вчитися вчитися, розв’язувати проблеми, виконувати освітні завдання , розвивати мислення, інтелект та емпатію, підвищувати якість професійного і приватного життя.

 Згідно вимог освітньо-професійної програми студенти будуть знати:

·        про важливість творчого і критичного мислення для людей і суспільств;

·        складові мислення і як ці складові працюють на кращий результат;

·        універсальні мисленнєві стандарти (логіка та аргументація);

·        знаряддя розуміння і способи обґрунтування певної ідеї;

·        техніки та прийоми вивчення різного роду інформації для визначеної мети;

·        техніки та прийоми самостійної навчальної роботи;

·        принципи організації навчального часу та дозвілля.

Будуть уміти:

·        чітко і переконливо висловлюватися на задану тему – усно та письмово;

·        використовувати сильні та розвивати слабкі сторони свого навчального «я»;

·        здобувати знання самостійно, а також у малих групах, застосовуючи різні стилі навчання;

·        аналітично опрацьовувати наявний контент та генерувати новий;

·        контекстуалізувати  потенціал, глобальну конкурентність та локальні особливості  певного проекту чи ідеї.

На вивчення курсу відводиться 90 годин: 30 аудиторних і 60 самостійних / 3 кредити ECTS.

Пропонований курс дає можливість познайомитися із принципами взаємодії між різними сферами суспільного життя та зрозуміти роль культури у цій взаємодії. На прикладах діючих міжсекторних ініціатив  курс розглядає місце культури у процесах місцевого розвитку, розвитку громад, розвитку підприємництва та інновацій. Курс навчає визначати ролі та функції різних інституцій у суспільстві загалом та у культурній сфері зокрема, а також надає  базову інформацію щодо навиків стратегування, фасилітації, побудови партнерств. 

Пропонований курс дає можливість розширити горизонт культурологів на музичний вимір культури і здобути практичні навики в написанні музично-критичних текстів.

У повсякденному житті, в уяві більшості, економіка і культура існують як окремі сфери людських інтересів. Дуже часто подібна логіка закладається й в цикли підготовки фахівців за напрямками економіки та культурології. Такий підхід абсолютно не дивує, адже в історичній ретроспективі поєднання економіки та культури стає можливим тільки у 60-х роках ХХ ст. Починаючи з цього періоду економіка мистецтва і культури виросла в визнану і шановану спеціальну область всередині економіки і зараз привертає все більше практикуючих фахівців.

Отже, курс економіка культури – це економічний погляд на культуру, де економіка як соціальна наука звертається або намагається поводитися з культурою, прийнявши більш широкий погляд на «культуру». Окрім того, курс «Економіка культури» розглядає зв'язок між економічною і культурною діяльністю, тобто між економікою і культурою як визнаними проявами людської думки і дії, які спостерігаються в макро- і мікроконтексті.

Курс «Економіка культури» читається студентам культурологам й, без сумніву, передбачає засвоєння ними базових знань з предмету. Які ж найважливіші складові у базовому підході до формування початкових знань з економіки культури студента культурології?

Концепція курсу «Економіка культури» передбачає висвітлення дискусійних аспектів та поглядів на процеси та явища у царині економіки культури, зокрема:

·         поняття креативності у сприйнятті економіки культури,

·         продукування суспільних благ,

·         формування доданої вартості та культурної цінності культурного продукту,

·         авторське право як наріжний камінь предмету дослідження,

·         рівень інтегрованості сфери культури у національні і світову економіку.

Вивчення дисципліни «Економіка культури» орієнтоване на засвоєння студентами основних засад функціонування економіки культури як окремої сфери відтворення національного доходу, витоків науки «Економіки культури» та основних економічних поглядів, їх зв'язок із класичною економічною наукою; проблем сфери економіки культури; напрямків впливу економічних процесів на культуру.

Предметом вивчення дисципліни “Антропологія” є людина у всіх її проявах від межового з природою стану до найвищих форм культурної діяльності, у всьому її культурному розмаїтті і принциповій єдності, а також методи і засоби її дослідження. Антропологія як соціокультурна дисципліна розглядає культуру як витвір і творця людини, аналізує соціокультурні рамки уявлення про “людське” і способи та практики внутрішнього іншування.

Навчальний курс “Антропологія” пропонує перспективу погляду на поняття і явище Іншого в його історичному потрактуванні від етнічного (далекий інший) через субкультурне (ближній інший) до пізнання власної іншості. Загальна інтелектуальна траєкторія, що охоплює два останні століття розвитку дисципліни, зосереджена на переході від моделі “я та інший” до моделі “я як інший”.

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів: “Антропологія як предмет і проект: у пошуках інтелектуального сюжету”, “Антропологічні школи ХІХ-ХХІ століття: представники, ідеї, підходи”, “Вплив антропології на сучасне гуманітарне знання”.

Перший модуль пропонує загальну орієнтацію у проблемному полі дисципліни й формує уявлення про основну термінологію. Другий модуль побудований за проблемно-хронологічним принципом і знайомить слухачів з основними методологіями ХІХ-ХХІ століть. Третій модуль присвячений антропологічному поворотові у сучасному гуманітарному знанні, розвиткові постколоніального підходу, виникненню й утвердженню історичної й літературної антропології, а також наративному поворотові і саморефлексії дисципліни.

Окрім знайомства з новими темами і методами антропологічного аналізу, курс “Антропологія” передбачає набування умінь і навичок, які розвивають критичне мислення і готують до наступної пошукової і творчої роботи. Навчальною метою курсу є поступовий перехід від вдумливого читання до фахового письма, від вивчення матеріалу до обговорення ключових питань, від відтворення основної інформації до розвитку власних міркувань, від накопичення знань – до проблематизації.

Будова й характер курсу й окремих завдань дозволяє слухачам ознайомитися з сучасними науковими виданнями з антропології, вивчити їх структуру й функціонування, випробувати себе у роботі з англомовними публікаціями, навчитися опрацьовувати науковий текст і укладати конспект. Створення активного навчального й академічного середовища передбачає роботу в малих групах і підготовку колективних презентацій, відвідування відкритих лекцій та зустрічей, які доповнюють програму, спілкування з іноземними фахівцями про сучасну антропологічну проблематику.