Курс про взаємодію естетичних концепцій, культурних практик і інституцій мистецтва

Один із курсів гуманітарного кору, обов’язковий для більшості студентів бакалаврату УКУ. 

Розроблений в межах освітньо-нтелектуального поля кафедри культурології УКУ, курс базується на праці з базовими термінами культурознавства, такими як культурний канон, текст, культурна пам’ять, цінності, етос, ідентичність, міфологія, міф, спадщина, традиція, модерність.і тд, а також емблематичними текстами української культури, які ми будемо вчитись аналізувати. У курсі буде також розглядатися антропологічний вимір культури та її повсякденних проявів, таких як ритуал, традиція, простір, символ, світогляд.

Курс сформовано із застосуванням методики Learning by Doing, яка передбачає мінімальне використання лекційного часу, натомість наповнення учбових курсів груповим обговоренням та навчанням в процесі «роблення». Для того щоб сформувати у слухачів необхідні навички та надати їм необхідні знання для навігації у складнощах сучасної української культури, було сформовано чотири тематичні блоки (модулі): Традиція, Географія, Мова та Ідеологія. Кожен з них складається із вступного семінару (обговорення текстів культури), лекції, семінару-робітні з науковими текстами та заняття «в полі» - відвідин певної культурної інституції.

«Українська культура» пропонує розглянути культуру як ціннісну сферу діяльності людини, що безпосередньо впливає на творення матеріальних і художніх форм. Культура як сфера взаємодії індивідуумів та їх стратегій (від виживання і пристосування до самовираження та співпраці). Культура, в якій ми щоденно взаємодіємо несвідомо засвоївши її коди, а також, з часом вчимося свідомо і відповідально ставитися до своїх знань про неї освоюючи мистецтво толерантної взаємодії з Іншими, які належать до інших культурних систем.

Частиною курсу буде формування та аналіз глядацького\читацького досвіду студентів (до програми включено прочитання художніх творів, фільми та опрацювання інших знакових текстів української культури), а також текстів літературознавства, мистецтвознавства та фільмових студій. Відібрані тексти з філософії та соціології культури становитимуть теоретичне підгрунтя з яким слухачі курсу зможуть внаслідку «читати» не тільки українську, а й інші культурні традиції. Включені до програми тексти історичної науки слугуватимуть для вибудування у слухачів паралельно уявлення про послідовність подій, що становлять історичну канву розвитку української культури.

Мета та цілі курсу сформувати критичне ставлення до культурного канону української культури, уявлення про українську культуру як відкриту і динамічну систему, що змінюється і трансформується в часі, навчити слухачів критично ставитися до основних культурно- історичних міфів які формують уявлення про українську культуру як у самих її носіїв так і «глядачів ззовні»

Результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен освоїти знання про основні етапи формування української культури, знакові факти та явища, орієнтуватися в основних наративах про неї; вміти критично ставитися до знання про “власну” культуру, відкрито і зацікавлено ставитися до культури, розвинути чутливість до Іншого, розуміти ситуацію незнання як “робочу”, розуміти свої можливості і обмеження, бачити українську культуру у глобальному контексті, розуміти культуру як сферу, яка вимагає певної кваліфікації

Як правильно поводитись у тій чи іншій економічній ситуації, які рішення доцільніше ухвалювати, які дії вчиняти? Ці та інші питання постають перед кожним із нас. У сучасному світі, коли індивід змушений щоденно ухвалювати економічні рішення, від яких залежить його матеріальний добробут, особливої ваги набуває фактор знань.  

Курс «Вступ до економіки» включає базові знання із  таких дисциплін як економічна теорія, макро- та мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, економічна історія, історія економічних учень, економіка підприємства, основи права та ін. 

Оскільки курс «Вступ до економіки» читається студентам культурологам й, без сумніву, передбачає засвоєння ними базових знань з економіки. Які ж найважливіші складові у базовому підході до формування початкових знань з економіки студента культурології?

Наша концепція передбачає кілька відповідей на це питання або, інакше кажучи, основні засади подання матеріалу, зокрема:

·            економічні відносини є частиною суспільних відносин. Отже, усі позитивні прояви економічних відносин, як зростання добробуту суспільства та індивіда, інновації та прогрес тощо; економічні прорахунки та невдачі – розшарування населення, безробіття, економічні кризи, інфляція тощо є явищами об’єктивними і прямо залежать від сталості та дозрілості суспільних відносин.

·            економіка є наукою про раціональний вибір між альтернативними варіантами. Типове визначення для економіки - це науки, яка досліджує способи організації господарки (економіки) з метою найповнішого задоволення матеріальних потреб суспільства та індивіда в умовах обмежених виробничих ресурсів. Отже, вибирати доводиться – які потреби задовольняти, якими засобами, які ресурси при цьому використовувати тощо.

·            ринкова система є найефективнішою, хоча й недосконалою, формою організації економічних відносин. Статистично доведено, що показники економічного достатку – національний дохід на душу населення, особистий дохід тощо, а також обсяг та номенклатура товарного виробництва й особливо послуг у ринковій системі переважають подібні показники в адміністративно-командній системі.

·            індивід та домогосподарство є найважливішою ланкою суспільних та економічних відносин. Ця теза випливає із історичних передумов розвитку суспільства і держави та базується на неоліберальній суспільній концепції.

·            економічні закони невічні, а змінюються із зміною суспільних відносин. З однієї сторони економічні закони є частиною законів природи, бо стосуються природних процесів та явищ, проте, з іншої, - як частина суспільних відносин, що змінюються економічні закони які описують одну із їх складових - господарські відносини, у свою чергу також піддаються певному корегуванню.

·            економіка країни є частиною світової економіки. Якщо тільки керівництво держави свідомо не уникає зовнішніх контактів, проводячи політику автаркії, то в протилежному разі, країна на рівні усіх економічних суб’єктів є заінтегрованою у світові глобалізаційні процеси, у тому числі в економічній сфері.

Базуючись на перелічених принципах, концепція курсу «Вступ до економіки» передбачає також висвітлення дискусійних аспектів та поглядів на економічні процеси та явища, зокрема:

·         рушійні сили економічного розвитку,

·         ступінь впливу на економічні процеси держави,

·         ефективність державного регулювання економіки,

·         рівень інтегрованості у світову економіку.

Вивчення дисципліни «Вступ до економіки» орієнтоване на засвоєння студентами основних засад функціонування економіки, витоків економічної науки та основних економічних шкіл та напрямків; проблем сучасної ринкової економіки; напрямків впливу економічних процесів на культуру.


This course is an introduction to the key issues of the field of visual culture, looking at the social role of images and visuality. It familiarizes students with some aspects of visual culture (theory and concepts in contemporary culture) with particular attention to the relations between local and the global.

 This course will introduce imperative themes of visual culture ranging from history of modern forms of visuality or the history of visual technologies to concepts of spectacle, image collections and the relationship of images to memory. We will examine how images circulate through media and viral networks, ‘look closer’ to the cross-fertilization of images between various social fields (art, advertising, popular culture, comic books, news, science, entertainment media, video games, architecture, and design). We will also strive to examine the visual culture of Lviv in our discussion and assignments, in order to better read the visual images and visuality we live in.

 Students are required to attend all classes, complete the readings for each class session, and complete all assignments. Miss more than 3 classes without a reasonable excuse, and the grade will be lowered.


Курс "Антропологія культури" знайомить з антропологічним підходом як вивченням конкретного задля розуміння культурного розмаїття і створенням умов для його успішного існування.

Він спирається на знання і навички дослідницької роботи, отримані у рамках початкового курсу "Антропологія". Вибудовуючи антропологічну перспективу гуманітарного знання, курс вказує на те, як культурна антропологія вплинула на становлення проблемного поля сучасних культурологічних досліджень, політик і практик.

Курс пропонує розгляд тривкості й динаміки культури крізь призму понять традиції й медіації, вивчає появу, розвиток і функціонування колективних уявлень і практик за чотирма наскрізними темами: простір, час, тіло, слово.

Курс розвиває навички самостійної пошукової роботи від постановки проблеми і пошуку ресурсів для її вирішення до формування власної дослідницької ідеї.


Основне завдання  курсу «Методи навчання, творче  і критичне мислення»  - практикувати здатність порівнювати, узагальнювати ти виявляти сутнісні засади даних колізій, складати когнітивні карти, навчатися збагнути чиєсь розуміння проблеми і точно аргументувати своє, структуровано і послідовно дискутувати і досягати консенсусу.

Курс відповідає на питання, як можна опрацьовувати великі масиви інформації, як вчитися вчитися, розв’язувати проблеми, виконувати освітні завдання , розвивати мислення, інтелект та емпатію, підвищувати якість професійного і приватного життя.

 Згідно вимог освітньо-професійної програми студенти будуть знати:

·        про важливість творчого і критичного мислення для людей і суспільств;

·        складові мислення і як ці складові працюють на кращий результат;

·        універсальні мисленнєві стандарти (логіка та аргументація);

·        знаряддя розуміння і способи обґрунтування певної ідеї;

·        техніки та прийоми вивчення різного роду інформації для визначеної мети;

·        техніки та прийоми самостійної навчальної роботи;

·        принципи організації навчального часу та дозвілля.

Будуть уміти:

·        чітко і переконливо висловлюватися на задану тему – усно та письмово;

·        використовувати сильні та розвивати слабкі сторони свого навчального «я»;

·        здобувати знання самостійно, а також у малих групах, застосовуючи різні стилі навчання;

·        аналітично опрацьовувати наявний контент та генерувати новий;

·        контекстуалізувати  потенціал, глобальну конкурентність та локальні особливості  певного проекту чи ідеї.

 

На вивчення курсу відводиться 90 годин: 30 аудиторних і 60 самостійних / 3 кредити ECTS.


Пропонований курс дає можливість познайомитися із принципами взаємодії між різними сферами суспільного життя та зрозуміти роль культури у цій взаємодії. На прикладах діючих міжсекторних ініціатив  курс розглядає місце культури у процесах місцевого розвитку, розвитку громад, розвитку підприємництва та інновацій. Курс навчає визначати ролі та функції різних інституцій у суспільстві загалом та у культурній сфері зокрема, а також надає  базову інформацію щодо навиків стратегування, фасилітації, побудови партнерств. 

Пропонований курс дає можливість розширити горизонт культурологів на музичний вимір культури і здобути практичні навики в написанні музично-критичних текстів.

У рамках цього курсу ми обговоримо основні етапи розвитку туризму й причини, завдяки яким туризм трансформувася з елітарного дозвілля в глобальну індустрію. Ми розглянемо, як на зародження й розвиток туризму вплинули епоха Великих географічних відкриттів і колоніальні завоювання, Індустріальна революція, романтизм і масова культура. Ви дізнаєтеся про суспільний та економічний виміри цієї індустрії, ознайомитеся з її основними сучасними трендами, навчитеся розрізняти поняття “подорожі” й “туризму”, “сталого туризму” й “економіки вражень”. Також ви оволодієте деякими практичними навичками, зокрема, засадами туристичного маркетингу, а також основами інтерпретаційного методу та його використання в туризмі.

Цей курс покликаний ввести слухачів у ширший контекст виникнення й розвитку туризму й спонукати їх критично осмислювати його позитивний і негативний вплив на довкілля, культуру, економіку, міждержавні відносини та якість життя громад як у короткотривалій, так і в довготривалій перспективі, в локальному й глобальному вимірах.

Основне завдання цього курсу – навчити слухачів критично оцінювати явище з міждисциплінарних позицій, що є ключовою навичкою для розробки політик і прийняття рішень в сучасному світі.

Курс має на меті підготувати випускників до роботи в галузі туризму, управління спадщиною, державного чи регіонального управління або дати їм базис для подальших академічних досліджень цієї теми.

Предметом вивчення дисципліни “Антропологія” є людина у всіх її проявах від межового з природою стану до найвищих форм культурної діяльності, у всьому її культурному розмаїтті і принциповій єдності, а також методи і засоби її дослідження. Антропологія як соціокультурна дисципліна розглядає культуру як витвір і творця людини, аналізує соціокультурні рамки уявлення про “людське” і способи та практики внутрішнього іншування.

Навчальний курс “Антропологія” пропонує перспективу погляду на поняття і явище Іншого в його історичному потрактуванні від етнічного (далекий інший) через субкультурне (ближній інший) до пізнання власної іншості. Загальна інтелектуальна траєкторія, що охоплює два останні століття розвитку дисципліни, зосереджена на переході від моделі “я та інший” до моделі “я як інший”.

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів: “Антропологія як предмет і проект: у пошуках інтелектуального сюжету”, “Антропологічні школи ХІХ-ХХІ століття: представники, ідеї, підходи”, “Вплив антропології на сучасне гуманітарне знання”.

Перший модуль пропонує загальну орієнтацію у проблемному полі дисципліни й формує уявлення про основну термінологію. Другий модуль побудований за проблемно-хронологічним принципом і знайомить слухачів з основними методологіями ХІХ-ХХІ століть. Третій модуль присвячений антропологічному поворотові у сучасному гуманітарному знанні, розвиткові постколоніального підходу, виникненню й утвердженню історичної й літературної антропології, а також наративному поворотові і саморефлексії дисципліни.

Окрім знайомства з новими темами і методами антропологічного аналізу, курс “Антропологія” передбачає набування умінь і навичок, які розвивають критичне мислення і готують до наступної пошукової і творчої роботи. Навчальною метою курсу є поступовий перехід від вдумливого читання до фахового письма, від вивчення матеріалу до обговорення ключових питань, від відтворення основної інформації до розвитку власних міркувань, від накопичення знань – до проблематизації.

Будова й характер курсу й окремих завдань дозволяє слухачам ознайомитися з сучасними науковими виданнями з антропології, вивчити їх структуру й функціонування, випробувати себе у роботі з англомовними публікаціями, навчитися опрацьовувати науковий текст і укладати конспект. Створення активного навчального й академічного середовища передбачає роботу в малих групах і підготовку колективних презентацій, відвідування відкритих лекцій та зустрічей, які доповнюють програму, спілкування з іноземними фахівцями про сучасну антропологічну проблематику.