Досвід Голокосту докорінно змінив ставлення поетів, письменників та мистців до художньої творчості і доцільності мистецтва загалом. За словами Теодора Адорно, «писати поезію після Аушвіцу—варварство». Водночас, жодна з катастроф у людській історії не спровокувала такої кількості мистецьких, літературних та поетичних текстів: документальних, створених у ґетто і таборах, а також і пізніших, заснованих на спогадах і другорядних джерелах. Ці тексти належать до різних жанрів (від свідчення до поезії до роману), стилів (як літературних, так і художніх), їх написано різними мовами. Ці тексти є водночас документами, оскільки засвідчують насильство і страждання, загибель і порятунок. Звичайно, їхня функція не полягає лишень у відображенні і фіксації навколишніх подій. 

У запропонованому курсі ми аналізуватимемо спільне та відмінне між літературними текстами, художніми образами та історичними документами Голокосту. Ми зосередимо свою увагу на культурних, екзестенційних, морально-етичних та психосоматичних аспектах художньої та літературної репрезентації Голокосту: як митці переосмислюють фізичне знищення, насильство, переховування, зміну місця, імені та ідентичності. Чим для мистців стають предмети і тексти, які залишили по собі знищені люди? У цьому курсі студенти дізнаються, як українські, польські та єврейські мистці (поети, письменники та художники) переосмислювали Голокост як свою і чужу історію, як і чому тема і образ Голокосту трансформували їх поетичну і пластичну мови. 

Пропонований курс дає можливість ознайомитись з поняттями музичної

культури, елементарною теорією музики, дізнатись про її походження та

еволюцію. Розібратись у термінології та музичній грамоті. Також будуть

заторкнені питання етикету музичних заходів - від організації міроприємств до

відвідування. В центрі уваги - теорія і практика музичної мови.

Метою викладання навчальної дисципліни «Музична мова» є ознайомлення із

системою знань щодо різноманітних елементів творення музики як звук, нота,

інтервал; особливості видобутку звуку інструментами, їх будову; голос і

особливості співу; ритм, метр, динаміка звучання; архітектура музичних форм.

Ці знання будуть корисними для праці в секторі пов'язаному із музичними

процесами та необхідні для осмислення та аналізу музичних явищ в загальній

картині культури.

У цьому курсі розглянемо історико-культурне минуле Латинської Америки як цілісного регіону. Сьогодні – це понад 660 млн. осіб, що проживають у 20 незалежних і 6 залежних державних утвореннях; це регіон, який активно розвивається, посідає важливе місце в сучасному світі, хоча в українській гуманітаристиці, як і в офіційній зовнішній політиці, на нього практично не звертають увагу.

Курс має на меті познайомити студентів з найвпливовішими текстами і головними філософськими поняттями європейської філософії, історією їх появи та розвитку, трансформацією цих понять впродовж століть та їхніми сучасними трактуваннями з ціллю навчити студентів ставити і вирішувати старі і нові проблеми філософії, творити нові концептуальні поля і формувати масштабне бачення себе і світу.